Можливо, ви десь чули про повну сенсорну депривацію: коли органи чуття не отримують інформацію — мозок думає, що життя закінчилось, і буквально вмирає.

Головна проблема будь-якого непрямого впливу — це відсутність негайного результату. В цьому сенсі ти щось робиш, а результат буде потім. І то — якщо помітиш.

А без результату — ти спілкуєшся з Всесвітом у порожнечу, в космос. І тобі не відповідають.
Ти говориш звідси, а зміни відбудуться десь там — у кращому випадку в іншій галактиці. І ти цього не помітиш. Який би довгий у тебе не був перископ.

Виходить: робиш-робиш, а результату нема.

І як же тренуватися у різного роду впливах — щоб був розвиток, прогрес і результат?

Якщо спроб кілька, а результату не видно — то подальші спроби буде продовжувати лише впертий. Але частіше — закине.
Тому що «непомітно = нема».

Це як з вагітністю, коли ще не було технологій:
Інтим був — і нічого.
Затримка місячних — ну, мало що, бувало.
Живіт більший — колись уже набирала.
Нудить — може, щось не те з’їла.
І тільки потім усе стає зрозуміло.

Є все ж два виходи:

1. Стежити за появою результату й фіксувати факт.
2. Стежити за тим, що робиш усе правильно в моменті, й не думати зайвого.

Другий варіант гірший. Бо впливаєш не тільки ти.

Як правило, людина спілкується не лише з тобою. І виходить:
ти діяв правильно, а результат зіпсував хтось інший. Результату нема. Тоді й діяти нема сенсу!

Тому найпростіше братися за невеликі зміни. Вони проявляються швидше, і їх легше помітити.

P.S.: Або займатися з професійним тренером — він подумає за тебе, спланує за тебе, і залишиться тільки виконувати те, що скаже тренер. З ним навіть велике можна опанувати швидко.